Добре бути тертим калачем

Загальновідома істина про те, що фразеологія – окраса кожної мови. У ній відбився життєвий досвід багатьох поколінь. Той, хто прагне добре оволодіти  мовою, постійно збагачує думку і слово прислів’ями, приказками, крилатими словами і виразами, одним словом – фразеологізмами.  

Чи багато таких тертих калачів, стріляних горобців та смалених вовків серед здобувачів освіти 10 та 11 класів, що зможуть втерти суперникам носа у фразеологічному брейн-рингу? Вчитель української словесності  С.В.Щербина вирішила перевірити  це під час Тижня рідної мови.

Відомий український письменник ХХ століття  Є. Гуцало стверджував, що «людський розум – інтересна бестія, так і прагне гри». А брейн-ринг  якраз і є такою інтелектуальною грою-змаганням між двома і більше командами, що передбачає правильну відповідь на запитання. Команда, що першою відповідає, позбавляє суперників можливості відповісти на це саме запитання, заробляючи очки. Перемагають ті, хто набрав їх найбільше.

Тож учасники поділилися на дві команди, дібрали  назви «Світлі голови», «Язикаті Хвеськи», обрали капітанів. І почалося…

Спочатку була «Заявка на гру» (привітання, девіз, емблема), згодом після невеличкої «Розминки для команд» настала черга капітанів розшифрувати два малюнки і пригадати фразеологізми за ними. Конкурси «Поясніть значення фразеологізмів»  та «Хто про що подумав»  мали довести розуміння учасниками образності сталих висловів.  Наступними сходинками до Евересту Фразеології стали конкурси:  «Добери українські відповідники», «Фразеологічні порівняння», «Фразеологізми-синоніми», «Продовжте прислів’я», «Фразеологізми-антоніми». Цікавим для учасників виявилося  завдання «Упізнай фразеологізм» за малюнком і, безперечно, «Домашнє завдання», у якому треба було підготувати інсценівку за змістом стійких висловів. З невеликою перевагою перемогу здобули «Світлі голови». Але брейн –ринг довів, що переможцями варто вважати обидві команди: за оригінальність назв, за привітання, емблему та девіз,  за фразеологічну ерудицію, за залюбленість у  рідне слово.

Тож бажаю всім поповнювати своє мовлення фразеологічними зворотами, тоді ви будете цікавими співрозмовниками у будь-якій ситуації.

С.В. Щербина,

учитель української мови і літератури

Созонівського НВК